Стрес і його наслідки для жіночого здоров’я

Стрес став неодіозним супутником життя сучасних леді. Протягом останніх 1,5 років, жінки в Україні переживають його постійно, цей стан можна визначити як хронічний. Давайте розглянемо вплив такого перманентного напруження на здоров'я та його можливі наслідки.

Науково доведено, що таке постійне пригнічення має негативний вплив на фізіологію організму. У жінок це може проявлятися у різних гінекологічних проблемах, які можуть виникнути в результаті хронічного стресу.

Першим з них є нетримання сечі, або інконтиненція, що може виникнути через погіршення тонусу сечового міхура та сфінктерів. Це може призвести до необхідності лікування нетримання сечі у жінок в одній з клінік мережі медичних центрів Clinical Academy of Laser Medicine (CALM), тому що це суттєво впливає на якість життя та самопочуття жінки.

Крім того, стрес може порушити менструальний цикл, що викликає додаткові незручності та дискомфорт. Нерегулярність циклу або відсутність менструації можуть свідчити про дисбаланс гормонів та інші проблеми, які потребують уваги фахівця. Важливо враховувати, що гінекологічні проблеми, спричинені стресом, можуть мати серйозні наслідки. У деяких випадках вони можуть призвести до необхідності видалення шийки матки або інших хірургічних втручань.

Нетримання сечі у жінок

Інконтиненція характеризується неконтрольованим сечовипусканням і може суттєво впливати на якість життя та психоемоційний стан жінок. Ми розглянемо основні причини, види та методи лікування нетримання сечі у жінок.

Причини нетримання сечі

Нетримання сечі у жінок може бути спричинене різними факторами.

Основні причини включають:

1. Зміни в тонусі сечового міхура і сфінктерів: Нормальний контроль сечовиділення вимагає співпраці мозку, нервової системи та органів у малому тазі. Якщо тонус сфінктерів і м'язів тазового дна погіршується, це може призвести до інконтиненції.
2. Нервові травми і захворювання: Травми спинного мозку, захворювання нервової системи та інші неврологічні проблеми можуть впливати на контроль над сечовиділенням.
3. Породження та гінекологічні проблеми: Вагінальні пологи можуть призвести до пошкодження м'язів тазового дна, що сприяє розвитку нетримання сечі. Патології як сфінктерів, так і сечового міхура також можуть спричиняти це захворювання.
4. Вік та гормональні зміни: Після менопаузи в жінок зменшується рівень естрогену, що може впливати на м'язи сечового міхура та сфінктерів.

Види нетримання сечі

Інконтиненція може виявлятися в різних формах:

1. Стресове нетримання сечі: Виникає при підвищеному внутрішньочеревному тиску, який може виникнути під час фізичних навантажень, таких як заняття спортом, кашель, чхання, сміх, а також під час статевого акту та підняття тяжкостей.
2. Ургентне нетримання сечі: Супроводжується різким і нестерпним позивом до туалету, іноді навіть при невеликій кількості сечі в сечовому міхурі. Жінкам може бути важко вчасно відреагувати на цей позив.
3. Змішане нетримання сечі: Включає симптоми як стресового, так і ургентного нетримання сечі.
4. Постійне нетримання сечі: Супроводжується постійним підтіканням сечі без обов'язкового позиву до туалету.
5. Енурез: Цей тип інконтиненції характеризується мимовільною втратою сечі в будь-якому віці, інколи навіть вночі (нічне нетримання сечі).

Лікування нетримання сечі у жінок

Лазерне лікування:

1. Лазерне лікування нетримання сечі стає все більш популярним і ефективним методом корекції цієї проблеми. Один із застосованих методів - IncontilLase, який впливає на вагінальні стінки і область виходу сечовиділення.
2. Під впливом лазерного променя спостерігається активна регенерація колагену - це означає поліпшення якості і структури волокон, а також синтез нового колагену. Це призводить до зміцнення м'язів і підвищення еластичності тканин. В результаті цього, здатність "утримувати" відновлюється, особливо при перших стадіях нетримання сечі.

Хірургічні методи:

1. Субуретральний слінг системою TVT-O: Ця хірургічна процедура піднімає сечовий міхур або уретру у нормальне положення та усуває провисання. Вона виконується шляхом вставлення вузької стрічки синтетичного матеріалу (поліпропілену) під черевну стінку, що підтримує уретру і сечовий міхур.
2. Пластика сфінктера уретри: Деякі випадки нетримання сечі викликаються пошкодженням сфінктера уретри. В цьому випадку, проводять пластику сфінктера для відновлення його функції.

Методи діагностики захворювань органів малого тазу

Діагностика захворювань органів малого тазу включає ряд методів та процедур, які допомагають встановити точний діагноз і план лікування.
Основні методи діагностики включають:

1. Збір анамнезу: Важлива інформація стосується життєвого анамнезу та менструального циклу. Звертають увагу на скарги, такі як болі в нижній частині живота або попереково-крижовій області, маткові кровотечі та вагітності.
2. Гінекологічний огляд: Огляд вагінальних органів за допомогою вагінальних дзеркал на гінекологічному кріслі. Цей огляд дозволяє виявити можливі аномалії та патології.
3. Кольпоскопія: Ця процедура дозволяє оглянути стінки вагіни та шийку матки з використанням спеціального приладу, який збільшує зображення. Кольпоскопія допомагає виявити патологічні зміни та оцінити стан слизової оболонки.
4. Діагностичне вишкрібання слизової матки: Ця процедура включає взяття зразка тканини для подальшого дослідження під мікроскопом. Вона виконується з метою виявлення патологій, таких як аномальний ріст клітин чи ракові утворення.
5. Біопсія: Біопсія може бути виконана для вивчення патологічних змін та діагностики раку в органах малого тазу. Вона може бути взята з різних ділянок матки або інших органів.
6. Лапароскопічний метод: Лапароскопія є хірургічним методом діагностики, який дозволяє візуалізувати органи малого тазу за допомогою невеликого розрізу і спеціального оптичного приладу. Цей метод допомагає виявити патології та провести операції.
7. Метросальпінгографія: Це рентгенівське обстеження органів репродуктивної системи, включаючи матку та фаллопієві труби. Воно дозволяє виявити аномалії та затруднення в цих органах.

Операції на матці та органах малого тазу

В деяких випадках, для лікування захворювань органів малого тазу, можуть бути виконані хірургічні втручання.

Основні операції на матці та органах малого тазу включають:

1. Діагностичне вишкрібання цервікального каналу та слизової матки: Ця процедура виконується для діагностики патологій слизової оболонки матки.
2. Міомектомія: Ця операція видаляє пухлини (міоми) з матки і може бути виконана для збереження фертильності.
3. Екстирпація матки (гістеректомія): Ця операція передбачає повне видалення матки і може бути виконана з різних показань, таких як міома, кровотеча, рак та інші патології.
4. Надпіхвова ампутація матки: Ця операція видаляє верхню частину матки і залишає шийку матки, що дозволяє зберегти фертильність.
5. Консервативна міомектомія: Ця операція видаляє лише міоми, зберігаючи інші структури матки.

Вибір методу операції залежить від діагнозу та медичних показань, а також від бажань пацієнта, зокрема, від бажання зберегти фертильність.

Видалення шийки матки

Видалення шийки матки, також відоме як цервікектомія, є хірургічною процедурою, при якій видаляється шийка матки або її частина. Ця операція може бути виконана з різних медичних показань та для різних цілей. Важливо розуміти, що ця процедура може вплинути на репродуктивну функцію жінки, тому обговорення з лікарем і визначення показань є важливими етапами перед проведенням операції.

Показання для цервікектомії:

1. Пухлини та патологічні зміни: Видалення шийки матки може бути рекомендовано для лікування пухлин, включаючи прецинкому (передракові стани шийки матки) та рак шийки матки. Ця процедура також може бути виконана для видалення пухлин, поліпів чи інших патологічних утворень на шийці матки.
2. Лікування дисплазії шийки матки: Дисплазія є патологічним станом, при якому клітини шийки матки демонструють аномальний ріст та структуру. В цьому випадку, цервікектомія може бути рекомендована для видалення пошкоджених ділянок шийки та запобігання подальшому розвитку дисплазії.
3. Профілактична цервікектомія: У деяких випадках, лікар може рекомендувати профілактичну цервікектомію, особливо для жінок з високим ризиком розвитку раку шийки матки.

Процедура цервікектомії

Процедура цервікектомії може бути виконана різними способами:

1. Лазерна цервікектомія: Видалення шийки матки може бути виконано за допомогою лазерного променя, який випаровує пошкоджені тканини.
2. Електрохірургічна цервікектомія: У цьому випадку, електричний струм використовується для видалення тканин.
3. Кріогенна цервікектомія: Застосовується рідинний азот для заморожування та видалення патологічних тканин.
4. Конізація шийки матки: Цей метод включає видалення конічної ділянки шийки матки, що має аномалії.

Після операції можуть виникнути деякі обмеження та рекомендації щодо реабілітації, які лікар надасть пацієнтці. Цервікектомія може вплинути на можливість вагітності та пологи, тому важливо вести обговорення з лікарем та дотримуватися його рекомендацій.

Загальне здоров'я жінок вимагає уваги до всіх аспектів, включаючи діагностику та лікування проблем органів малого тазу та нетримання сечі. Всі ці аспекти сприяють збереженню та поліпшенню якості життя жінок та їх загального благополуччя.