4 помилки батьків під час адаптації дитини до дитячого садочку

Якщо так, вам напевно хочеться, щоб дитина як можна спокійніше прийняла зміни у своєму житті, ладнала з вихователями і іншими дітьми і кожен ранок йшла в садок з радістю і без капризів. Але нерідко батьки поводяться не зовсім правильно і мимоволі заважають малюкові адаптуватися до дитячого саду. Як це відбувається і як уникнути найпоширеніших помилок, розповідає дитячий і сімейний психолог Катерина Кес. Упродовж багатьох років моєї психологічної практики щоосені до мене звертаються батьки, дітям яких важко дається адаптація до дитячого саду. У цій статті я хочу розповісти вам про найбільш поширені помилки, які допускають батьки, віддаючи дитину в дитячий садок. Через ці помилки у малюка, як правило, формується негативне відношення до садка, страхи і тривоги, і адаптація затягується на довгі місяці. Про ці помилки важливо знати, щоб їх не здійснювати і не зашкодити своєму малюкові.

Помилка № 1 - "Зникнення мами".

Коли мама приходить з дитиною в дитячий садок уперше, малюк частенько розслаблений і зацікавлений тим, що бачить. Річ у тому, що у нього ще не було досвіду перебування в саду без мами. Саме тому діти часто перший день залишаються в садку досить бадьоро, а на другий і третій день вже йдуть з опором.

Як ми знаємо, увагу маленької дитини легко притягнути чимось новим і цікавим. Тому малюк сміливо відходить від мами і захоплюється в групі новими іграшками і дітьми. Швидше за все, він вже чув від мами не раз, що мама його залишить в групі, але в його уявленні, поки мама чекає його в коридорі. А може бути, він забув, що мама збирається йти. І ось тут відбувається наступне. Мама дуже рада, що дитина захопилася грою, і тихенько, щоб його "не полохати", збігає, не попрощавшись з дитиною і не повідомивши його, що йде. Тепер уявіть собі, що відчуває маленька дитина, мама якої раптом зникла незрозуміло куди, не попрощавшись, і невідомо, коли вона прийде і чи прийде взагалі. Це для дитини все одно, що загубитися у величезному супермаркеті.

І навіть якщо 10 найдобріших чоловік заспокоюватимуть малюка і пропонуватимуть йому солодощі і іграшки, він буде страшенно зляканий, охоплений страхом і тривогою. Навіть якщо ви багато разів розповідали дитині, що в садку він трапиться один, без мами, ніколи не йдете непомітно. У дитини виникає відчуття, що тепер мама може несподівано зникнути у будь-який момент його життя, не попередивши і не попрощавшись з ним, тобто він може маму просто втратити. І він буквально "приліплюється" до неї і психологічно і фізично на довгі місяці, боячись упустити її із виду. У багатьох випадках садок просто доводиться відкласти як мінімум на півроку, тому що дитина впадає в істерику при щонайменшій згадці про садок, не кажучи вже про те, щоб туди йти.

Помилка № 2 - "Довге перебування"

Деякі батьки вважають, що дитину краще відразу ж залишити на півдня або цілий день, щоб вона швидше звикала до дітей і вихователя. Це є помилкою. Відвідування садка треба починати поступово. Є різні схеми відвідування, яких рекомендують дотримуватися психологи. Загальна ідея така: спочатку приходити і гуляти на тому ж дитячому майданчику, на якому гуляє група, потім приводити дитину в групу на 30 хвилин - 1 година під час вільної ігрової діяльності і чекати дитинуу в коридорі і потім забирати. 

Поступово дитина звикає і до дітей, і до вихователя, і до навколишнього оточення. Потім її можна залишити одну на 1-2 години, потім з ранку і до обіду, потім з обідом, потім забрати вже після прогулянки. Через деякий час залишити на обід і забрати, потім - залишити на денний сон і забрати. Потім вже залишати на цілий день. Немає чітких рекомендацій, скільки часу повинна триває кожна стадія. Треба дивитися по самопочуттю дитини і на свою материнську інтуїцію.

Помилка № 3 - "неправильний режим дня"

Багато батьків не замислюються про те, наскільки режим дня дитини сьогодні відповідає тому режиму дня, якого треба буде дотримуватися, коли почнеться дитячий садок. Дитині, яка звикла лягати спати після 22.00, украй складно буде прокидатися в 7 ранку. А в садок, як правило, треба вставати дуже рано. Згадайте, як почуває себе ваш малюк, коли він не виспався? Він тре очки, капризує, сам не розуміє, чого хоче, стає плаксивим. Дітки, яких батьки заздалегідь не перевели на дитсадівський режим дня, відразу видно в групі вранці в перші дні. Вони труть сонні очки, вони плаксиві і дратівливі, хворобливо сприймають все, що відбувається навкруги.

Те, як дитина почуває себе в перші дні в дитячому саду, накладає відбиток на усе її подальше відношення до цього місця. Згадайте висловлювання: "У вас ніколи не буде другого шансу справити перше враження". Це повною мірою відноситься і до дитячого саду. Щоб перший досвід дитини в дитячому саду був забарвлений позитивними фарбами, не полінуйтеся заздалегідь перевести вашого малюка на правильний режим. Тоді він зможе прокидатися легко і йти в групу у хорошому настрої!

Помилка № 4 - "Швидкі збори"

Ця помилка частково перекликається з попередньою. Оскільки батькам жалко будити малюка і хочеться, щоб він поспав як можна довше, його будять практично "упритул" до часу, коли вже треба виходити в садок. У результаті, збори виходять нервові, поспішні, у мами немає часу дати малюкові увагу і ніжність, які йому потрібні, особливо коли він ще ніжиться в ліжечку. Дитина тільки і чує: "Давай швидше", "Давай швидше", "Спізнюємося в садок", "Потім поговоримо" і так далі. Часто малюк з ранку ще не може добре міркувати і мама дратується, підвищує голос і увесь ранок виходить сумбурним і конфліктним. Настрій зіпсований у усіх, і дитина вирушає в садок в засмучених почуттях, як і мама, у якої вже немає моральних сил говорити якісь добрі напутливі слова. Тому, прокидайтеся самі і будіть малюка заздалегідь, щоб у вас було досить часу на неспішні збори, щоб ви могли приділити увагу малюкові, поки він в ліжку - зробити масаж, погладити ніжки і голівку, заспівати пісеньку, полоскотати, поцілувати і інші ніжні слова і дії. Усе це так важливо для хорошого настрою у вас обох! Виходьте в садок теж завчасно, з великим запасом часу, щоб ви не нервували по дорозі самі і могли налаштувати вашу дитину на позитивний лад.